Україна у 2015 році на державному рівні відзначає 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького.

2015-12-30

Хто він, Андрей Шептицький? Це людина, яка пройшла свій шлях від монаха до митрополита. На святковій інтронізації, що відбулася 17 січня 1901 року в соборі св. Юра, митрополит схвильовано сказав, що тільки велика любов до свого народу спонукала його взяти цю важку ношу.

Роман-Марія-Олександр Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Він походив з однієї із найдавніших і найзаможніших українських боярських родів Галичини, був благодійником і меценатом. Найбільшу підтримку він надавав сиротам і молоді. Під його опікою перебували тисячі воєнних сиріт Першої світової війни. Фінансував “Порадню матерів” (консультацію), “Дитячі ясла” й “Українську лічницю” (лікарню). Створив заповідники у карпатських лісах для збереження флори й фауни.

Чимало Андрей Шептицький зробив для розбудови церкви. За його управління мережа Греко-католицької церкви зросла станом на 1944 рік до 4400 церков і каплиць греко-католицького обряду, богословської академії, 5 духовних семінарій, 127 монастирів.

Шептицький сприяв видавництву журналів для молоді, підтримував організації “Пласт”, “Луг”, та інші. Митрополит активно ініціював та фінансово підтримував освітні проекти. На власні кошти будував середні школи, спонсорував приватне народне семикласне шкільництво.

Під протекторатом Митрополита Андрея було українське мистецтво, на якому він добре розумівся. Шептицький заснував Український національний музей у Львові (тепер — Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького) та єпархіальну бібліотеку в Івано-Франківську, виділяв кошти на діяльність Українського народного музею “Гуцульщина” в Коломиї.

Вражають масштаби літературної спадщини – пастирські послання, трактати, статті, листи, звернення (наприклад, “Україна в передсмертних судорогах”, “До духовенства й вірних Станіславівської єпархії (1899–1904)”, “Як будувати рідну хату?”), де засуджував злочин Голодомору, викладав і обґрунтовував ідею об’єднаної України, в якій мала бути створена одна Соборна церква.